Діагностику аскаридозу проводять за допомогою лабораторних досліджень. Насамперед призначають мікроскопію калу. Аналіз дозволяє виявити яйця чи дорослі особини гельмінтів.7 лист. 2022 р.
Етіологія Процес інфікування починається з проковтування інвазивних яєць аскариди. Після потрапляння в тонку кишку з яєць виходять личинки, які проникають у кровоносні чи лімфатичні судини.
В разі тривалого перебігу аскаридоз призводить до порушення моторики кишечника та погіршення загального стану дитини.
Для лікування глистів у дорослих і дітей лікарі можуть призначити, наприклад, препарати пірантелу (Гельмінтокс, Пірантел) чи альбедазолу (Альдазол, Ворміл). Круглі черви чутливі до мебендазолу (Вермокс) та альбендазолу (Альдазол, Ворміл).
Ці гельмінти локалізуються у нижньому відділі тонкої кишки людини, де живуть 12–15 місяців, а після загибелі виводяться назовні разом із калом. Зрілі аскариди чутливі до кисню, який діє на них згубно.
Аскаридоз – гельмінтне захворювання, що розвивається при зараженні аскаридами. Це круглі черв'яки, що паразитують у шлунково-кишковому тракті людини і вражають дихальну систему. Вони мають веретеноподібну форму та досягають у довжину до 40 см. Тривалість життя аскарид становить від 12 до 24 місяців.