Еволюція людини відбувалася не тільки під впливом біологічних, а й соціальних чинників. У формуванні особливостей людини визначальну роль зіграли прямоходіння, праця, мова й суспільний спосіб життя. Велике значення в процесі еволюції мала поява альтруїзму (здатність до самопожертви заради інших).
Еволюція згідно синтетичної теорії еволюції є передусім наслідком трьох процесів: випадкових мутацій генетичного матеріалу, випадкового дрейфу генів і невипадкового природного добору в межах груп та видів.
Найважливішу роль в еволюції людини відіграло збільшення розміру головного мозку, що почалося приблизно 2,4 мільйона років тому. Сучасних розмірів мозок досяг не пізніше 500 тисяч років тому. Як наслідок, мозок людини у три-чотири рази перевищує розміром мозок найближчого еволюційного попередника — шимпанзе.
Основний фактор еволюції за дарвінізмом — природний добір. Ключовими тезами також є боротьба за існування, мала невизначена мінливість, екстраполяція малих змін на великі проміжки часу.
До рушійних чинників еволюції належить спадкова мінливість та природний добір. Елементарні чинники еволюції — це впливи, що спричиняють еволюційні зміни біосистем і мають неспрямований випадкових характер.
Еволюція (від лат. еволютіо-розгортування) – це процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього історичного існування. Результатом еволюції є пристосованість організмів до умов довкілля. Проблеми еволюції досліджує розділ біології, який має назву еволюційне вчення.
З’являються більш складні клітини: еукаріоти . 1200 млн. Розвивається статеве розмноження, що призводить до швидшого еволюції [1], де гени змішуються в кожному поколінні, що дає велику варіацію …