Запам'ятайте, цифр усього десять: нуль, один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять. А десять – це вже число, для позначення якого на письмі використовують дві цифри – один і нуль. Отже число – це кількість, а цифра – знак для позначення кількості.
1 (оди́н, одини́ця) — найменше натуральне число, ціле число між 0 і 2. Воно задає єдине ціле, що є одиницею підрахунку або вимірювання. Це число також є першим числом із нескінченної послідовності натуральних чисел, за ним слідує число 2.
Щоб порівняти два різні числа, треба знайти яке з цих чисел більше, а яке менше. Із двох натуральних чисел меншим є те, яке в натуральному ряду стоїть раніше, а більшим — те, яке в натуральному ряду стоїть пізніше. Приклад: Число 7 більше 3, але менше 10.
Числа, які використовуються для рахунку предметів, тобто числа 1, 2, 3, 4, 5, …, називаються натуральними числами. Цілі числа складають більш широкий клас. До них належать натуральні числа, число 0 і числа -1, -2, -3, -4, -5, …. Множину натуральних чисел позначають літерою ℕ , множину цілих чисел — літерою ℤ .
оник, заст. укр. зеро) — цифровий знак, що позначає число нуль; а також математичний знак, що виражає відсутність одиниць будь-якого розряду в записі числа в позиційній системі числення: цифра нуль, що стоїть праворуч від іншої цифри, збільшує її на розряд (наприклад, у десятковій системі числення, множить на десять).
— Числа складаються з цифр. — Цифри є знаками, а кожне число — це кількісна абстракція. Слово «цифра» походить від арабського …