Воду питну отримують з води природних джерел шляхом очищення за допомогою методів, що полягають у коагуляції, осадженні й фільтрації нерозчинних домішок та видалення патогенних мікроорганізмів шляхом аерації, хлорування або кип'ятіння.
У промисловості більше 85% води витрачається для процесів охолодження. Решта 15% використовуються для мийки, промивання газів, роботи гідротранспорту і як розчинник. Близько півмільйона літрів рідини – такі витрати на випуск всього одного легкового автомобіля.
Залежно від призначення, складу, консервантів і умов зберігання вода може зберігатися 3 місяці, півроку чи рік. Найтриваліший термін зберігання буде у води, яка герметично закрита. Численні дослідження показали, що після відкриття води в звичайній пластиковій пляшці її можна зберігати в холодильнику до трьох днів.
До найпоширеніших прийомів очищення природної води належать:
- прояснення
- знебарвлення (усунення мутності та колірності води) шляхом відстоювання (у відстійниках)
- фільтрування (у водопровідних фільтрах), знезаражування (хлорування, озонування тощо), пом'якшення, опріснення.
Для водогінної води колі-індекс має бути не більше 3, а колі-титр — 300 мл. У забруднених, погано обладнаних колодязях колі-титр може бути 100 мл, а колі-індекс — 10.
Вода втрачається при протіканні водопроводів, кранів, змішувачів, змивних бачків. "З несправного крана за добу витікає до 1,5 куб м води, з бачка — до 8 куб м", — заявляють у комісії.
Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води; {Абзац третій статті 1 в редакції Законів № 1602-VII від 22.07.2014 , № 2047 …