Валентність хімічних елементів Так, Купрум може бути одновалентним (CuCl) і двовалентним (CuCl2), Ферум — двовалентним (FeCl2) і тривалентним (FeCl3), Карбон — двовалентним (CO) і чотиривалентним (CO2), Сульфур — чотиривалентним (SO2) та шестивалентним (SO3) тощо.
Таблиця до уроку "Валентність хімічних елементів"
Валентність стала | |
---|---|
I | H, Li, Na, K, F |
III і V | P, As |
II, III, VI | Cr |
II, IV, VI | S |
Отже, Карбон має значення валентності IV. У хімічних формулах валентність позначають римською цифрою над символом елемента: IV II CО2 Максимальне значення валентності хімічного елемента — вісім. Для металічних елементів це значення, як правило, збігається з номером групи, в якій розміщений елемент (існують винятки).
Виняток: Hg валентність І; ІІ. Виняток: Hg валентність І; ІІ. VІ група. Валентність ІІ, І V , V І.
Валентність Оксигену — 2, оскільки його атом приєднує два атоми Гідрогену. Нітроген у молекулі амоніаку (NH3) є тривалентним, а Карбон у молекулі метану (CH4) — чотиривалентним. Числове значення валентності традиційно позначають римськими цифрами, які записують над символами хімічних елементів.
Всі елементи можна розділити на три групи: 1. з постійною валентністю; 2. зі змінною валентністю; 3. з нульовою валентністю. Постійна валентність хімічних елементів не змінюється: 1. у лужних металів, фтору (I); 2. у лужноземельних металів, кисню (II); 3. у алюмінію (III). Мінлива валентність …