У 1832 році Некрасов вступив до ярославської гімназії, де дійшов лише до 5 класу. Батько завжди хотів, щоб син пішов його стопами і став військовим. У 1838 році 17-річний Миколай вирушив до Санкт-Петербурга для визначення в дворянський полк.
У 1847-1866 р.р. був видавцем та редактором журналу “Сучасник”. Працюючи у «Сучаснику», Некрасов випускає кілька збірок своїх поезій. Твори «Селянські діти», «Коробейники» дають йому широку популярність.
Перші роки в Петербурзі Навчання давалося йому важко, стосунки з гімназічним начальством не ладналися – зокрема, через їдких сатиричних віршів, які він почав складати в 16 років. Тому у 1837 році Некрасов вирушив до Петербурга, де мав, згідно з бажанням батька, вступити на військову службу.
Некрасов побував у Грешневі та Абакумцеве, написав ліричну поему «Лицар на годину» (1862), орендував у спадкоємців Голіцина садибу Карабіха, що знаходилася за 14 верст від Ярославля, і провів у ній літо. 21 березня 1863 р. була здійснена купча фортеця на маєток Карабіха.