Ранні екстрапірамідні порушення розвиваються протягом кількох годин, днів, тижнів після прийому першої дози нейролептика і досить легко усуваються. Лікування полягає у скасуванні препарату, що спричинив ЕС, у введенні 50 – 100 мг дифенілгідраміну, 1 – 2 мг мезилату бензтропіну або 10 – 50 мг хлорфеніраміну.
Симптоматика включає брадикінезію (сповільнений темп рухів, складність початкових рухів, складність по воротах, випадання співдружніх рухів, порушення тонких рухів кистей, мікрографія), м’язову ригідність (скутість, напруженість м’язів), симптом зубчастого колеса (переривчастість, ступінчастість …
Найчастіше тремтіння викликають бета-адреноміметики (Ізопротеренол, тербуталін), препарати літію, антиконвульсанти (вальпроєва кислота, дифенін, нейролептики), трициклічні антидепресанти, інгібітори моноаміноксидази (МАО), дофамінергічні засоби, психостимулятори, метилксантини (кофеїн, еуфілін, теофілін), …
У важких випадках екстрапірамідних розладів можна призначати поєднання біперидену та амантадину. Свою ефективність дофамінергічні препарати довели також у разі акатизії.