Головний наголос у транскрипції позначається ось таким верхнім апострофом – ‘ . Він ставиться перед ударним складом: hotel [həʊˈtel] (хоутел – наголос на склад “е”). Нижній же “,” означає другорядний наголос.
Фонетична транскрипція – особливий вид запису мовлення, який використовується для фіксації на письмі особливостей його звучання. Знаком того, що читач має справу з транскрипційним записом мови, яка звучить, слугують квадратні дужки: [ ].
Значок [ ъ ] (ер) позначає редукований звук, середній між [и] і [а], що вимовляється в багатьох ненаголошених складах, окрім першого переднаголошеного та абсолютного початку слова, на місці літер а, о, е; садівник – [съ^д^вот], дорогою – [д’р^гои], жолобок – [ж’л^бок], місце -[м’єсть], палиця – [палкъ], теж – [тожъ].
У вітчизняних виданнях транскрипцію зазвичай поміщають у квадратні дужки [ ], а в словниках і посібниках зарубіжних видавництв транскрипція представлена в косих дужках / / /. Багато викладачів використовують косі дужки, коли записують транскрипцію слів на дошці. Тепер детальніше про звуки англійської мови.