утворення напівдіалектів як результат взаємодії та взаємовпливу різних говірок та пов'язана з цим перебудова відносин між елементами діалектних систем; нівелювання своєрідності діалектної мови під впливом літературної мови (через засоби масової інформації, книги, систему освіти тощо)
Діалекти виникають внаслідок того, що є географічні чи якісь політичні кордони. Носії діалектів розуміють, що їх діалект несамостійний. Поняття автономності є головним критерієм, коли носій якоїсь мови вважає, що вона говорить певною діалекті.
διαλέγομαι — «говорити, говорити») — різновид мови, що вживається як засіб спілкування між людьми, пов'язаними між собою однією територією. Діалект є повноцінною системою мовного спілкування (усною чи знаковою, але не обов'язково письмовою) зі своїм власним словником та граматикою.
Якщо діалект – це великий підрозділ мови, то говір є своєрідним різновидом діалекту і є найменшою мовною одиницею. Він використовується у спілкуванні невеликою територіально пов'язаною групою населення. Граматично говір не відрізняється від основної мови.