Інтелект (від лат. intelectus – розуміння) – відносно стійка структура розумових здібностей людини. Він включає в себе досвід, набуті знання і здатність швидко й доцільно використовувати їх у нових ситуаціях, які досі не зустрічалися, а також у процесі розв'язання складних завдань.
За своєю суттю інтелект відображає здатність розуміти зв'язки між ідеями, встановлювати зв'язки та вирішувати проблеми, використовуючи доступну інформацію. Це передбачає не лише здатність здобувати знання, але й здатність ефективно застосовувати їх у різноманітних контекстах.
Дослідження інтелекту, інтелектуального розвитку, та інтелектуальних здібностей особистості є однією із найважчих і найдавніших проблем у психології. Над нею багато століть тому працювали: Платон, Аристотель, Я. Коменський, Дж.
Інтелектуальна людина – це та, яка здатна до здійснення процесів мислення. Інтелект – здатність до мислення. Мислення – процес, у якому реалізується інтелект. ІНТЕЛЕКТ – це певний ступінь здатності людини розв'язувати завдання і проблеми відповідної складності.
Якщо три сторони одного трикутника відповідно дорівнюють трьом сторонам іншого трикутника, то такі трикутники рівні.
ІНТЕЛЕ́КТ (від лат. intellectus – розуміння, розум, пізнання) – відносно стійка структура розумових здібностей індивіда.
У загальному випадку його визначення таке: це розум, якість психіки, що виражається у здібностях до пізнання, до усвідомлення чогось, до навчання, запам’ятовування. …