Вірш «Хмара» – це великий твір, в який закладено глибокий зміст, одного з найталановитіших письменників Пушкіна. У ньому автор говорить своєму читачеві про те, що якщо у людини відібрати все те, що вона має, любить і цінує, то людині після цього нічого втрачатиме і вона здатна на все.
Філософський сенс полягає в тому, що поет зображує динамічний стан природи (останню хмару розсіяної бурі" і потім "пора минула, земля освіжилася і буря промчала), яке допомагає розкриттю внутрішнього світу людини, тобто душа людини також оновлюється після негоди.
С. Пушкіна "Хмара" перейнято оптимістичним настроєм. Автор каже, що ще недавно все небо було похмурим, були грім та блискавки, але зараз залишилася лише ця хмара.