1) два роки – у разі вчинення кримінального проступку; 2) п'ять років – у разі вчинення нетяжкого злочину; 3) сім років – у разі вчинення тяжкого злочину; 4) десять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
два роки – у разі вчинення кримінального проступку; п'ять років – у разі вчинення нетяжкого злочину; сім років – у разі вчинення тяжкого злочину; десять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
1) два роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості; 2) п'ять років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 3) сім років – у разі вчинення тяжкого злочину; 4) десять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Строків давності немає за злочини проти основ національної безпеки України, проти миру й безпеки людства та катування. А у разі, якщо злочин вчинили щодо малолітньої/неповнолітньої особи, то строк давності починає відраховуватися з моменту досягнення повноліття.
Загальний строк позовної давності встановлено у три роки (ст. 257 ЦКУ).
Остаточне рішення про закриття кримінальної справи приймають слідчий або прокурор. Слідчий може закрити кримінальне провадження у випадках, коли особі не вручили підозру. Що стосується прокуратури, цей орган має набагато більше повноважень для закриття кримінальної справи (всі пункти частини 1 статті 2284 КПК України).
1) два роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості; 2) п’ять років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 3) сім років – у разі вчинення тяжкого злочину; 4) десять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Можливо, Вас зацікавлять …