Муму з’явилася в житті Гарасима абсолютно випадково, у той момент, коли йому справді стало самотньо й сумно (його кохану Тетяну пані насильно видала заміж за п’яницю-башмачника). Муму Герасим дуже любив і з ніжністю піклувався про неї. Собачка була його єдиною втіхою.
Глухонімий від природи, він відповідальний і серйозний, і водночас, співчутливий і м’який. Муму проявила в Герасимі найкращі якості. Він дуже любив її, піклувався, віддавав усю ніжність і тепло, Муму ж була справжнім другом для нього.
Бариня звикла до того, що всі їй підкоряються і беззаперечно виконують її накази, догоджають і підлещуються перед нею. А Муму не захотіла підійти до неї й вишкірила зуби – панянку дуже обурила така поведінка собаки, тож вона її не злюбила.