Борщівник у томаті, але вже з добавкою селери або з листям любистку я навіть консервую на зиму. Використовую цю заготовку для заправки борщу. Борщ із борщівника можна варити, якщо використовувати або дуже молоде листя, або самі черешки, тоді він має приємніший колір. Варять так само, як суп із кропивою.
З глибокої давнини борщівник використовували в народній медицині Європи та Азії. Сік рослини використовували для лікування гнійних ран і виразок, за падучої хвороби та астми, а коріння – за болю в печінці та жовтяниці тощо, ще значний список хвороб людини, в лікуванні яких як засіб використовувався борщівник.
Незважаючи на фототоксичність соку багатьох видів (див. вище), листя, стебла і молоді пагони багатьох інших видів борщівника – особливо борщівника сибірського (Heracleum sibiricum) – їстівні в сирому, солоному і маринованому вигляді, служать приправою для супів.
У межі (недосяжній) з борщівника можна отримати близько 300 млн тонн целюлози, що вдвічі більше потреб світового ринку. Можна також виробляти з борщівника Сосновського біоетанол, його прогнозована продуктивність при цьому рекордна серед усіх рослин, включно з теплолюбними: в ідеалі до 25 тис. літрів з гектара.