Принцип Полліанни (pollyanna principle) – психологічний феномен, згідно з яким люди схильні погоджуватися насамперед із позитивними твердженнями, які належать до них самим. Це має багато спільного з ефектом Барнума, який також може називатися ефектом Форера.
Полліанна – Дівчинка, якій дуже і дуже пощастило з батьком. Свого часу він навчив її однією чарівною грі – «грі на радість». Гра полягає в тому, щоб радіти незважаючи на те, що радіти начебто нічому.
Небезпека людей, які страждають на симптом Полліанни полягає в тому, що вони спотворено бачать реальність і дуже погано розуміються на собі та в інших людях. Такі люди дуже залежні від думки та настрою оточуючих. Вони підсвідомо вважають себе «поганими» людьми, які живуть у світі «добрих» та «хороших» людей.
Полліанна переїжджає до тітки після смерті батька. Та не рада дівчинці – вона терпить її лише з почуття обов'язку. Тяжко жити, коли тебе ніхто не любить. Але батько навчив Полліанну незвичайної «грі на радість».