Розвідка збір відомостей про противника або конкурента для забезпечення своєї безпеки та отримання переваг у галузі збройних сил, воєнних дій, політики чи економіки.
Основні способи ведення розвідки: бойові дії військ; спостереження; пошук; наліт; засідка; розвідка боєм; перехоплення та пеленгація радіоелектронних засобів; радіолокація; вивчення захоплених у противника документів, зразків озброєння та бойової техніки, допит полонених та перебіжчиків та інші.
Цілями планування, організації та проведення розвідки є виключення раптовості дій противника та видобутку різних відомостей, які необхідні для ефективного застосування військ (сил), засобів ураження та радіоелектронного ураження. Розвідка виникла одночасно з появою військових (бойових) дій.
Диверсійно-розвідувальна группа (ДРГ) – підрозділ спеціального призначення, що використовується для розвідки та диверсій у тилу противника у військовий та передвоєнний час з метою дезорганізації тилових установ, знищення або тимчасового виведення з ладу найважливіших промислових підприємств, військових об'єктів, …