Дієслова у наказовому способі не змінюються часом. Наказовий спосіб утворюється: від основи дієслова у формі 2-ї особи, до якої може додаватися: – суфікс –і–/–й– (для наказового способу однини).
Дієслова наказового способу утворюються від основи сьогодення (для недосконалого виду) або простого майбутнього (для досконалого виду) часу з використанням нульового суфікса чи суфікса -і.
У умовному способі на -л (як і в минулому часі індикатива) виражаються значення роду та числа (я пішов би / вона пішла б / воно пішло б / вони пішли б). У наказовому способі виражаються форми числа ((ти) піди / (ви) підіть).
Дієслова наказового способу позначають наказ, прохання. Утворюються за допомогою усічення: кинути – кинь, а також за допомогою суфіксів -і- (в однині) і -іте- (у множинному числа0.