У радянській історіографії термін «Новітня історія" застосовувався до історичного періоду після Жовтневої революції у Росії. У сучасній російській історичної літературі початок «нового часу» датується рубежем XIX—XX століть чи останнім періодом Першої Першої світової (1917—1918 роки).
Новим часом називають досить довгий проміжок часу: з 16 по 19 століття. Початок Нового часу збіглося із закінченням епохи Середньовіччя – темного часу історія людства, де царювала церква.
| Раннє Нове час | |
|---|---|
| Попереднє по порядку | посткласична ера, Пізнє Середньовіччя, Середньовіччі, Відродження та Великі географічні відкриття |
| Наступне по порядку | пізніше Нове час |
| дата початку | XV століття |
| дата закінчення | XVIII століття |
Новий час – це час технічного прогресу, стрімкого розвитку науки, великих економічних та політичних змін у світі. XX століття почалося з однієї з найстрашніших подій в історії людства – Першої світової війни, яка йшла з літа 1914 до осені 1918 року.