Антиутопія (грец. αντί-, грец. ου — не, грец. τόπος — місце; альтернативно дистопія, какотопія) — зображення у художній літературі чи кінематографії небезпечних наслідків, пов'язаних із експериментами над людством задля його «поліпшення», певних, часто принадливих, соціальних ідеалів, антитеза утопії.
Про те, яким може стати світ: 5 найкращих книг-антиутопій
- «1984» Джордж Орвелл
- «Сфера» Дейв Еґґерс
- «Багряна королева» Вікторія Авеярд
- «Каллокаїн» Карін Боє
- «451° за Фаренгейтом» Рей Бредбері
Антиутопія – це антижанр, особливий вид літературного жанру, або, як його іноді називають, пародійний жанр. Антиутопічний твір – це твір, у якому розкрито абсурдність та безглуздість нового порядку.
Антиутопія (Дистопія) – це повна протилежність утопії. Картина вигаданого суспільства що живе в похмурому і позбавленому надії світі.
Вперше термін «антиутопія» (англ. dystopia, anti-utopia) вжив британський філософ і економіст Джон Стюарт Мілль 1868 року. Сам же термін «антиутопія» (англ. Dystopia) як назву літературного жанру ввели Гленн Негліа і Макс Патрік в складеній ними антології утопій «У пошуках утопії» (The Quest for Utopia, 1952).
Антиутопія (грец. αντί-, грец. ου — не, грец. τόπος — місце; альтернативно дистопія , какотопія ) — зображення у художній літературі чи кінематографії небезпечних наслідків, пов’язаних із експериментами над людством задля його «поліпшення», певних, часто принадливих, …