Оскільки ФДЕ-5, відповідальна за розпад цГМФ, міститься не тільки в кавернозному тілі статевого члена, а й у судинах легень, силденафіл є інгібітором цього ферменту, збільшує вміст цГМФ у гладком'язових клітинах легеневих судин та викликає їх розслаблення.
До найчастіших побічних ефектів при прийомі силденафілу відносяться головний біль (7%), почервоніння обличчя (7%), запаморочення (2%), диспепсичні розлади (1,8%), закладеність носа (1,4%) та порушення зору, зазвичай у формі блакитного фарбування предметів (1 2%).
Застосування силденафілу протипоказано у пацієнтів із серцевою недостатністю, нестабільною стенокардією, перенесеним протягом останніх 6 місяців інфарктом міокарда або інсультом, артеріальною гіпотензією (АТ < 90/50 мм рт. ст.).
Сілденафіл викликає незначне та транзиторне зниження артеріального тиску (АТ), який у більшості випадків не має клінічних проявів. Максимальне зниження систолічного АТ у горизонтальному положенні після прийому силденафілу у дозі 100 мг, у середньому становить 8,3 мм рт.