коронований, -ван, -а, -о; сов. і несов., перех. Здійснити (здійснювати) церемонію коронації над ким-л., вінчати на царство.
Коронація, коронування – формальна процедура, що символізує прийняття монархом влади та її атрибутів (трону, корони, скіпетра і т. п.). Чи не збігається з моментом початку царювання (смерті або зречення попередника, обрання).
Наділений монархічною владою, вінчаний на царство.