Папірус (грец. πάπυρος), або Бібліос (від βιβλίον – книжка) – матеріал для письма, який у давнину використовували в Єгипті та інших країнах Середземномор’я. Для виготовлення папірусу використовували однойменну водно-болотну рослину (Cyperus papyrus), сімейства осокових.
створили папірус, який можна вважати справжнім попередником паперу. Його виготовляли з однойменної очеретяної рослини, що росте в долині Нілу. Використовували нижню частину стебла, яку звільняли від зовнішнього шару, серцевину розрізали на тонкі смужки, які потім витримували у воді.
papyrus ; лат. charta – аркуш, з якого склеювали сувій або лист, а також кущ папірусу ; лат. biblos – папірус як сировина для приготування письмового матеріалу і сам цей матеріал. Після XII століття в міру поширення в Європі паперу на нього перейшла назва папірусу в західних мовах.
Рослина папірусу росла в дельті Нілу; стародавні єгиптяни використовували її по-різному, але найважливішим було виготовлення паперу з папірусу.