Різновиди сюжетів Хронікальні — виникли на ранніх етапах історичного розвитку літератури, їм притаманний хронологічний принцип поєднання відокремлених епізодів. Концентричні — тип сюжету, у якому різні події концентруються навколо центральної події (групи подій) та слідують схемі зав'язка — кульмінація — розв'язка.
Це ряд подій або послідовність сцен, в художньому творі, збудованих за певними правилами.
Щоразу дослідники називали різну кількість сюжетів: від 36, на думку Жоржа Польті та Віктора Гюго, до 4, згідно з дослідженням Хорхе Луї Борхеса. На сьогодні усталеною вважається схема з сімома сюжетами, розроблена Крістофером Букером, автором книги «Сім базових сюжетів» (The Seven Basic Plots: Why We Tell Stories).
Композиція — побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата.
Сюжет твору. У романі дві сюжетні лінії — соціальна та любовна. Перша —це події, пов'язані з вибором гетьмана на «Чорній раді» в Ніжині, поразка Сомка, Шрама та їхніх прихильників, друга — любовна, романтична, причому вона складніша, ніж звичайний любовний трикутник.
Сюжетні лінії відображають послідовність подій, що розвиваються в творі та створюють основу сюжету. Сюжетні лінії можуть бути різних типів та форм. Одним з видів сюжетних ліній є головна сюжетна лінія, яка відображає основну історію, що розгортається у творі. Ця сюжетна лінія висвітлює головного героя, його мету, труднощі та досягнення.