Теорія: Під час хімічних взаємодій речовини витрачаються тільки в стехіометричних співвідношеннях, тобто в тих співвідношеннях, у яких вони зазначені в рівнянні хімічної реакції. Якщо одного з реагентів взято більше, то він наявний у надлишку і під час реакції витратиться не повністю.
Отже, щоб визначити, який із реагентів узято в надлишку, необхідно обчислити кількість речовини обох реагентів і розділити їх на стехіометричні коефіцієнти з рівняння реакції. Для реагенту, що наявний у надлишку, це відношення буде більшим.
Теоретичний вихід — це кількість речовини, маса або об'єм продукту реакції, обчислених за рівнянням реакції. Відносний вихід продукту реакції (ɳ) — це відношення маси, об'єму, кількості речовини продукту реакції, одержаного практично, до його маси, об'єму, кількості речовини, обчислених за рівнянням реакції.
Молярний об'єм будь-якого газу при нормальних умовах (тиску 101,3 кПа і температурі 0 °С) дорівнює 22,4 л/моль. Задачі, в основі яких лежать обчислення за хімічним рівнянням, якщо одна з речовин узята з надлишком, називаються скорочено «задачі на надлишок».
Вихід продукту (η) – це відношення практично одержаної маси (об'єму чи кількості речовини) продукту до теоретично можливої. Теоретично можлива кількість продукту обчислюється за рівнянням реакції. Вихід продукту виражається у частках одиниці або відсотках ( %) і обчислюється за формулою: η = (m теор.)
Розрізняють практичний і теоретичний вихід продукту. Практичний вихід – це маса, або об'єм продукту, який отримують в процесі виробництва або лабораторних дослідженнях. Теоретичний вихід – це маса, або об'єм продукту, який можна було б отримати згідно з розрахунками за рівнянням хімічних реакцій.
Надлишковий реагент — це реагент у хімічній реакції з більшою кількістю, ніж необхідно для повної реакції з обмежуючим реагентом.