Опромінення дозою 6 Гр майже завжди є смертельним.
Джерелами радіоактивності є компоненти харчових ланцюжків: атмосфера – вітер – дощ – грунт – рослини – тварини – люди. Найбільшу небезпеку серед них викликають ізотопи йоду, стронцію, барію, цирконію, ніобію, монебдена, рутенію.
За даними RAD, марсохід під час свого польоту отримував в середньому 1,84 мілізіверта на день (зіверт – це стандартна міра біологічного впливу радіації). Ця доза еквівалентна опроміненню від комп'ютерної томографії всього тіла, якщо робити її щоп'ять днів.
Іонізуюче випромінювання впливає на асоціюваним ДНК з протеїна ми, тобто для хроматину наслідком цього є порушення транскрипції генетичної інформації [32, 35].
Основні дозові межі (ліміт ефективної дози) для категорій осіб, які зазнають опромінювання, становлять: Категорія А –20 мЗв (2 бер) за рік; Категорія Б –2,0 мЗв (0,2 бер) за рік; Категорія В – 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік.
1 Визначення. 2 Приклади потужності радіаційного фону. 3 Природний радіаційний фон. 3.1 Джерела із Землі. 3.2 Джерела у повітрі. 3.3 Космічна радіація. 3.4 Їжа та вода. 3.5 Регіони з високим природним радіаційним фоном. 3.6 Фотоелектричний. 3.7 Нейтронний фон. 4 Штучне …