Вони виділяли різні види кохання: «ерос» – пристрасть, потяг; "філія" – вона, дружба; «Сторге» – прихильність; "агапе" – співчуття; "манія" – одержимість; "потос" – бажання; "харіс" – подяка, повага; «афродизія» – кохання, надіслана Афродітою.
на Русі називали коханого чоловіка – «Світло очей моїх», тому що чоловік – це Шлях, це стріла, що вказує на сходження. Любляча жінка захоплено дивиться на свого коханогояк на світ, який допомагає їй не забути себе. А жінку звали – "Душа моя".
Агапе, ага́пе, іноді також ага́пі (др. -грец. ἀγάπη) — одне з чотирьох давньогрецьких слів (інші: ерос, філія, сторге), перекладених російською мовою як «кохання».
Платонічна кохання — у сучасному значенні висловлювання, піднесені стосунки, засновані на духовному потягу та романтичній чуттєвості (про почуття кохання).