Анну було визнано винною в невірності, інцесті та державній зраді. Згідно з Актом про зраду Едуарда III, невірність королеви визнавали формою державної зради, оскільки вона загрожувала правам на престол, і карали стратою через повішення, патрання і четвертування для чоловіка і спалення живцем для жінки.
Генріх VIII найбільше відомий своєю прямою участю в Англійській реформації, що зробило Англію здебільшого протестантською нацією, та незвичним для християнина числом шлюбів – загалом у короля було шість дружин, із них із двома він розлучився, а двох стратив за звинуваченням у зраді.
У середині 1520-х Генріх закохався в Анну Болейн, яка на той момент перебувала у свиті Катерини Арагонської. Анна була на 20 років молодша за попередницю і підкорила Генріха своєю принадністю, живим розумом і енергією.