Такими таборами були Хелмно, Треблінка, Белжец, Собібор (табори “Операції Рейнхард”), а також Майданек і Освенцим (які також були і концентраційними таборами) на території окупованої Польщі.
Освенцим Аушвіц-Біркенау У слов’янських країнах його ще прийнято називати “Освенцим”. Саме це місце стало страшним символом тодішньої системи концентраційних таборів. Його заснували 1940 року за кілька десятків кілометрів від польського Кракова. Це був не просто табір, а цілий комплекс, призначений для умертвіння.
“Капо” – у 1940-ті роки привілейований ув’язнений, який співпрацював із нацистською адміністрацією в концтаборах нацистської Німеччини.
Такі табори були створені на території Східної Європи, переважно в окупованій нацистами Польщі. Ці табори (Белжец, Собібор, Треблінка, Хелмно) часто згадують як концентраційні табори, хоча дослідники Голокосту проводять відмінності між концентраційними таборами та таборами смерті.