це правовий акт, що видає керівник підприємства переважно з оперативних питань повсякденної виробничо-господарської та адміністративної роботи. В окремих випадках розпорядження можуть видавати інші посадові особи (найчастіше заступники керівника або керівники структурних підрозділів) у межах наданих їм прав.
Повноваженнями видавати одноосібні рішення наділені міністерства (міністр), державні адміністрації (голови адміністрацій), керівники організацій (генеральні директори, директори, голови правління). Вони є розробниками наказів, вказівок, розпоряджень.
Реквізити: Герб України; назва органу управління, що видає розпорядження; назва виду документа; заголовок; дата, місце видання, номер документа; текст; підпис відповідальної особи; виконавець. Текст розпорядження оформляють так само, як і текст наказу з основної діяльності або вказівки.
Згідно зі статтею 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Розпорядження — документ, розпорядчий правовий акт. Розпорядження, або право розпоряджання, лат. ius abutendi) — одна з правомочностей власника (нарівні з володінням і користуванням). Можливість визначати фактичну і юридичну долю речі.
Розпорядження – зразок написання та оформлення. Розпорядження – правовий розпорядчий документ, який видається управлінням установи з наказом вирішити певні оперативні питання …