Одним із найскладніших завдань було, звичайно, візуальне зменшення акторів, адже середній зростання хобіту – 120 сантиметрів. Тут творці вдавалися до різних хитрощів. У багатьох сценах використовувалися мініатюрні дублери. Для них навіть були виготовлені спеціальні маленькі маски, що повторюють обличчя головних героїв.
Хобіти описувалися Толкієном як низькорослий народ, висотою в половину людського зростання, близько 3 футів (близько 90 сантиметрів), через малого зростання їх також називають «напівросликами» або «половинчиками» (англ. Halflings) Слово «напіврослики» вживав не тільки Толкін у своїх творах, а й інші письменники.
Досягалося це за допомогою двох візків та технології motion control — на одному візку по заданій траєкторії рухалася камера, а на іншій — об'єкт зйомки. Ще одним методом стало дублювання декорацій та реквізиту у різних розмірах.
Ауле хотів створити істот, здатних протистояти Морготу, тому гноми кремезні та широкоплечі (зріст – 4,5-5 футів, тобто 1,4-1,5 м), відрізняються дуже великою силою та високою витривалістю.