Згідно з однією з версій, стиль бароко виріс із маньєризму, що охопив італійське мистецтво у другій половині XVI століття. Яскравим представником раннього маньєризму в італійській архітектурі був Джакомо да Віньола (1507-1573).
Барокко (італ. barocco, букв. — «чудернацький», порт. pérola barroca) — одна з характеристик європейської культури цієї епохи, центром якої була Італія.
Бароко | |
---|---|
дата початку | XVI століття |
дата закінчення | 1750-ті |
Медіафайли на Вікіскладі |
Бароко (італ. barocco – "химерний", "дивний", "схильний до надмірностей", порт. perola barroca – дослівно "перлина з пороком") – це стиль у мистецтві взагалі та архітектурі зокрема. Батьківщиною цього стилю прийнято вважати деякі італійські міста: Рим, Венецію та Флоренцію.