Для визначення ступеня тяжкості використовують шкалу коми Глазго . При цьому пацієнт отримує від 3 до 15 балів залежно від рівня порушення свідомості, який оцінюють за відкриванням очей, мовленнєвою та руховою реакціями на стимули. Легка ЧМТ оцінюється в 13-15 балів, середньотяжка – в 9-12, важка – в 3-8.
Загальноприйнято визначати тяжкість ЧМТ за ШКГ: 14 або 15 – ЧМТ легкої тяжкості від 9 до 13 – ЧМТ помірної тяжкості від 3 до 8 – тяжкий ступінь ЧМТ.
Черепно-мозкову травму за тяжкістю ділять на 3 стадії: легку, середню і важку. До легкої ЧМТ відносять струс мозку та забої мозку легкого ступеня (ЗММ); до середньої тяжкості – забої мозку середнього ступеня; до тяжкої – забої мозку важкого ступеня, дифузне аксональне ушкодження (ДАУ) та здавлення мозку.
Залежно від ступеня тяжкості виділяють такі види черепно-мозкової травми: легка: струс головного мозку, забій головного мозку легкого ступеня, середнього ступеня тяжкості: забій головного мозку середнього ступеня тяжкості, тяжка: забій головного мозку тяжкого ступеня, гостре здавлення головного мозку.