Дієслова бувають недоконаного і доконаного виду.
- Дієслова недоконаного виду виражають незавершену дію, без вказівки на її результат у минулому, теперішньому чи в майбутньому часі.
- Дієслова доконаного виду виражають дію із вказівкою на її завершеність або результативність у минулому чи в майбутньому часі.
Дієвідмінювання — це зміна форм дієслова, завдяки чому воно передає інформацію про дію. Дієслова змінюються за особами, числами, родами, часами, видами і станами.
Дієвідмінюванням називається зміна дієслова за особами та числами. За особовими закінченнями дієслів теперішнього часу недоконаного виду й майбутнього часу доконаного виду розрізняємо два типи дієвідмінювання — першу та другу дієвідміни. Дієслова минулого часу за особами не змінюються.
До І дієвідміни належать дієслова, які в 3 особі множини мають закінчення -уть(-ють): ведуть, пишуть, мріють, читають. До ІІ дієвідміни належать дієслова, які в 3 особі множини мають закінчення -ать(-ять): кричать, лежать, летять, сплять.
Найпростіше визначити дієвідміну за закінченнями 3-ї особи множини теперішнього часу недоконаного виду чи майбутнього часу доконаного виду:
- І дієвідміна — закінчення -уть (-ють): допомож-уть, мрі-ють;
- ІІ дієвідміна — закінчення -ать (-ять): стеж-ать, говор-ять.
Змінюємо дієслово: [дише] (3-а особа однини) — виразно чується закінчення -е; отже, й у попередній формі треба написати е: дишемо. Так само чуємо [сиде и те], а пишемо сидите, бо в закінченні форми [сидитˊ] чітко звучить и, не е.