Органічні речовини — сполуки Карбону. Винятки: оксиди Карбону, карбонатна кислота та її солі (відносяться до неорганічних). Усі органічні сполуки обов'язково містять Карбон і майже завжди Гідроген. До їх складу можуть входити атоми Оксигену, Нітрогену, галогенів, Сульфуру.
Органічні речовини – речовини до складу яких обов'язкво входять Атоми Карбону(с) й зазвичай Гідрогену(H). Багато органічних речовин містять атоми Оксигену(о). Жири, крохмаль, цукор, оцет та ін.
Органі́чна хі́мія — один з найважливіших розділів хімії, який вивчає структуру та властивості органічних сполук, вуглеводнів та їхніх похідних (тобто майже всіх сполук вуглецю з іншими хімічними елементами), здійснює розроблення методів синтезу, досліджує реакційну здатність таких сполук.
Органі́чні речови́ни — речовини, що виникли прямо або непрямо з живої речовини або продуктів їх життєдіяльності; присутні в атмосфері, поверхневих і підземних водах, осадах, ґрунтах і гірських породах.
Зараз більшість органічних сполук отримують штучним шляхом і науковцям вже відомо понад 9 мільйонів органічних сполук.
Термостійкість органічних речовин: Витримують високі температури, не розкладаючись на інші речовини. Чим можна пояснити величезну кількість сполук Карбону: Карбон дуже активний, тому реагує з багатьма речовинами.
Органі́чні сполу́ки — клас хімічних сполук, основу яких складає хімічний елемент вуглець в збудженому стані (явище переходу електронів на більш високі енергетичні рівні за розпаду заповненої комірки на нижчому енергетичному рівні), коли його максимальна валентність дорівнює IV, а не II …