Індуктивність (англ. Inductance) — фізична величина, що характеризує здатність провідника накопичувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм. Позначається здебільшого латинською літерою L, у системі СІ вимірюється в Генрі.
В системі одиниць SI індуктивність виражають у генрі, скорочено «Гн».
Символ L, використовуваний для позначення індуктивності, прийнято на честь Емілія Ленца. Одиницю вимірювання індуктивності названо на честь Джозефа Генрі. Сам термін індуктивність у лютому 1886 року запропонував Олівер Гевісайд.
Коефіцієнт пропорційності L називають індуктивністю даного контуру. – Індуктивність — це якість провідного контуру, обумовлена відношенням зміни потоку магнітної індукції, що пронизує контур, до зміни сили струму в ньому. З останнього виразу випливає, що , одиниця вимірювання [L ]= Вб/А= Гн.
Індуктивність – фізична величина, що описує електромагнітні властивості індуктивного елемента (ідеальної котушки індуктивності). У найпростішому випадку індуктивний елемент (котушка індуктивності або дросель) – ізольований провід, намотаний поверх феромагнітного осердя (магнітопроводу).
Те́сла (українське: Тл, міжнародне: T) — одиниця вимірювання магнітної індукції в SI.
Зміст. 1 Позначення й одиниці вимірювання. 2 Теоретичне обґрунтування. 3 Властивості індуктивності. 4 Індуктивність одновиткового контуру та індуктивність котушки. 5 Індуктивність соленоїда. 6 Індуктивність тороїдальної котушки (котушки з кільцевим осердям) 7 …