Творець «Історії держави Російського» (томи 1-12, 1803-1826) – одного з перших узагальнюючих праць з історії Росії. Редактор «Московського журналу» (1791-1792) та «Вісника Європи» (1802-1803). Карамзін увійшов історію як реформатор російської літературної мови.
Карамзін став першим російським професійним літератором, він брав участь у створенні журналів («Московський журнал», «Вісник Європи»), у яких публікував як твори російських і західноєвропейських авторів, а й власні твори.
Карамзін вніс величезний внесок у розвиток російської літературної мови, максимально наблизивши її до мови розмовної, ввів у російський словник ряд неологізмів і розробив власну «стратегію» у відборі існуючих старослов'янізмів.
Сам автор називав свій праця «історична поема». Виписки, цитати, перекази документів вчений сховав до приміток — по суті, Карамзін створив книгу у книзі для тих, хто особливо цікавиться історією. Перший історичний бестселер.