Виключити перекорм малюка (збільшення кількості годувань на 1-2 рази у поєднанні зі зменшенням об'єму їжі на одне годування). Годувати дитину однією груддю до повного її випорожнення (остання порція молока є насичуючою, тоді як переднє і середнє молоко багате на воду та лактозу).
Здебільшого вона є фізіологічним процесом, що не вимагає лікування. Нормою вважається зригування в кількості 1 столової ложки після годування. Але іноді, часте й рясне зригування в дітей може свідчити про різні патології ШКТ і нервової системи.
Протягом перших шести місяців після годування дитину слід потримати у вертикальному положенні протягом 10-15 хвилин. Це може допомогти уникнути зригування, але батьки не повинні надто хвилюватися, якщо дитина все ж таки іноді зригує! Саме тоді стане у нагоді серветка.
Основні причини зригування: 👉🏻невеликий об'єм шлунка; 👉🏻підвищена збудливість; 👉🏻незрілість нервової системи, яка регулює роботу сфінктера стравоходу, що забезпечує непрохідність вмісту шлунка і закидання його в стравохід, а потім у ротову порожнину. 👉🏻неправильне прикладання дитини під час грудного вигодовування.
Отож, зригування грудного молочка відбувається тому, що м'язи шлунка і нервова система, яка керує його роботою, у новонароджених і малюків ще не дуже добре розвинені. Часто під час годування з молоком малюк захоплює повітря, яке в шлунку опиняється нижче молока.
класти малюка на спину відразу після годування; перевертати, трусити немовля, робити йому масаж животика, зарядку ніжками, поплескувати між лопатками по спинці, щоб дитина швидше відригнула.
Якщо батьки турбуються, що їх дитина занадто часто зригує, у неї з’являються ознаки занепокоєння, вона погано набирає вагу – обов’язково потрібно звернутися за консультацією до неонатолога. Для з’ясування причин частого зригування лікар може призначити рентген черевної …