У давньоруському календарі (до утвердження християнства) місяць називався сухий, у народних місяцесловах також – зимобор, протальник, грачовик, капельник.
Стародавні слов'яни називали березень брезенем, або мартом, тому що в цей час починали розпускатися сережки на березах, а ще в цей час можна було збирати березовий сік. У словнику Даля є назви брезозол, або березозол та вказівки, що так називали ще й квітень.
Зараз ми в цьому ще раз переконаємось на прикладі народних назв весняних місяців. Березень – зимобір, протальник, сухий, березозол, водотек, дорогорушник, світстун, перезимок, позимник, весняний, веснівка, городник, злам весни, спадкоємець лютого, вітронос, грачовик, капельник.