До потенційних ускладнень перикардиту відносяться: Накопичення рідини навколо серця (перикардіальний випіт). Це може призвести до подальших ускладнень із боку серця. Потовщення та рубцювання слизової оболонки серця (констриктивний перикардит).
Деякі експерти рекомендують застосування ГК — преднізону (преднізолону) 1–2 мг/кг/добу впродовж 5–7 днів, дозу поступово знижують аж до повної відміни ЛЗ впродовж 6–8 тиж. 3. Уремічний перикардит: збільшення частоти діалізу призводить до зникнення симптомів, зазвичай — впродовж 1–2 тиж.
Це може призвести до тампонади та зупинки серця. У нормі кількість транссудату (природної рідини) в перикарді становить від 15 до 50 мл.
Тампонада серця — патологічний стан, синдром, при якому відбувається скупчення рідини між листками перикарда, що призводить до неможливості адекватних серцевих скорочень за рахунок стиснення порожнин серця.
При алергічному перикардиті застосовують антигістамінні препарати та глюкокортикоїди. Також призначають протизапальні й знеболюючі засоби. При необхідності застосовують й інші препарати, щоб зняти симптоми захворювання та знизити ризик ускладнень. Тривалість терапії може бути різною.
Найбільш часті причини тампонади серця: пухлини, туберкульоз, ятрогенні причини (пов'язані з інвазивними процедурами і кардіохірургічними операціями), травми; рідше: системні захворювання, опромінення грудної клітки, інфаркт міокарда, уремія, розшарування аорти, бактеріальна інфекція і пневмоперикард.
Як лікують перикардит Лікування перикардиту залежить від того, що його спричиняє. Лікар може порекомендувати безрецептурні протизапальні знеболювальні – аспірин чи ібупрофен, що …