Для позначення таких відтінків руху також існують спеціальні терміни: accelerando, stringendo, stretto та animando (це все для прискорення), а також ritenuto, ritardando, rallentando та allargando (ці — для уповільнення).24 Jan 2016
Традиційні позначення темпу Основний темп (у порядку зростання): граві, лярго/ларго, адажіо, ленто (повільні темпи); анданте, модерато (середні темпи); анімато, алегро, виво, престо (швидкі темпи).
Найшвидший темп у музиці або надшвидкий темп, в італійській термінології це – presto prestissimo. Він становить понад 220 ударів за секунду. Застосовується музикантами нарду з "presto assai" та "presto molto" починаючи з 17 ст. Часто використовується у заключних розділах фінальних частин музичних творів.
«Престо» (від італ. presto – швидко) – термін в музиці, Що характеризує особливо швидке виконання музичного твору чи його уривка. У Росії часто замінюється терміном «дуже швидко». Значно менш швидкий музичний темп — allegro, потім (як спадання) — moderato, andante, largo.