Ма́сове число́ або нукло́нне число́ — властивість атома (атомного ядра, нукліда), яка вказує на загальну кількість нуклонів (тобто сумарну кількість протонів та нейтронів, Z + N), які містяться у ядрі атома. Позначають зазвичай символом A.
У нижній частині осередку знайдіть його відносну атомну масу . Якщо вона представлена дробовим числом , округлятимете його до цілого (це буде відносна атомна маса самого поширеного в природі ізотопу ) . Це число відображає кількість нуклонів в атомному ядрі.
Загальна кількість нуклонів A, що входять до складу ядра, називається масовим числом ядра. Оскільки маса атома практично збігається з масою ядра, то масові числа ядер визначають і відносні атомні маси елементів, що також вказані в періодичній таблиці хімічних елементів. N = A – Z.
Протон (p) — частинка, яка має заряд +1 і відносну масу, що дорівнює 1. Нейтрон (n) — частинка без заряду і відносною масою 1. До елементарних частинок відносяться також електрони (e), які утворюють електронну оболонку атома. Протони і нейтрони мають однакову масу.
Протон (p) — частинка, яка має заряд +1 і відносну масу, що дорівнює 1. Нейтрон (n) — частинка без заряду і відносною масою 1. До елементарних частинок належать також електрони ( e _ ), які утворюють електронну оболонку атома.
Нукло́н (англ. nucleon, нім. Nukleon n, Kernbaustein m, Kernbestandteil m) — загальна назва протона і нейтрона – частинок, з яких складається ядро атома. Мають відповідні античастинки – антипротон і антинейтрон. Протон і нейтрон розглядаються як два зарядові стани однієї частинки – нуклону. На нуклони припадає основна частина маси атома. Незважаючи на різниц…