adverbium) – незмінна самостійна частина мови, що означає ознаку дії, якості, іншої ознаки чи предмета. Слова цього класу відповідають питання «де?», «коли?», «куди?», «звідки?», «чому?», «навіщо?», «як?» і найчастіше відносяться до дієсловів та позначають ознаку дії.
Прислівник – Це самостійна незмінна частина мови, яка позначає ознаку дії або ознаку ознаки. Вона відповідає на питання "як?", "де?", "куди?", "коли?", "звідки?" і чому?".
Прислівник – Це самостійна частина мови, що позначає ознаку дії, ознаки, стану, рідко – предмета. Прислівники незмінні (за винятком якісних прислівників на -о/-е) і примикають до дієслова: швидко бігти; прикметник: дуже швидкий; іншому говіркою: дуже швидко.
Морфологічні та синтаксичні властивості Прислівник, займенникове, запитальне, обставинне, місця, а також запитальне слово, союзне слово; незмінне. Непохідне [Тихонов, 2003]. Корінь: -де-.