Для гучного звуку потрібно задіяти голосові зв’язки. Тому, літери, де голосові зв’язки задіяні, є дзвінкими. Якщо ж голосові зв’язки не беруть участі у створенні звуку, то буква є глухою приголосною.
Потрібно пояснити дитині, що приголосні в російській мові поділяються на дзвінкі та глухі залежно від того, чи задіяний під час їхньої вимови голос. Щоб це легше було зрозуміти, підключаємо дотик: нехай дитина прикладе долоньку до горла і вимовить будь-який дзвінкий звук, а потім глухий (наприклад, Д і Х).
Головний висновок, до якого вона має дійти – під час вимовляння приголосних повітрю постійно щось заважає легко вистрибнути з рота: то зуби, то губи, а звук М узагалі виходить через ніс. Дайте малюкові дзеркальце – нехай він порівнює, як поводиться ротик, коли він по черзі вимовляє голосні та приголосні звуки.