У місцях з достатньою кількістю тепла, опадів та багатою рослинністю формуються потужні родючі ґрунти. Родючість – здатність ґрунти забезпечити рослини поживними речовинами, водою, повітрям та приносити врожай.
Країни, які мають найбільшу площу родючих земель від загальної території – Куба, Уругвай, Угорщина, Мозамбік та Таїланд. Найбільш родючими вважаються алювіальні ґрунти (Дельта Ніла, Бангладеш, Бенілюкс, Хуанхе, Янцзи) та степи від Дунаю до Амуру.
Своєю родючістю чорноземи зобов'язані унікальному поєднанню факторів ґрунтоутворення: багатої степовий рослинності, лесу – пористої, насиченої кальцієм грунтоутворюючої породи, клімату з великою кількістю сонячної радіації та достатньою для проростання різнотравно-злакової рослинності кількістю опадів та різноманіттям.