Основу його живлення складають копитні тварини. У тундрі – це північні олені, у лісах – олені, дикі кабани, а в степовій і пустельній зоні – домашні тварини й антилопи. Вовки також полюють на зайців, мишоподібних гризунів (полівок, лемінгів), ховрахів.
Повсюди основу харчування вовків складають копитні тварини: в тундрі — дикі та свійські північні олені; в лісовій зоні — лосі, сарни, дикі свині, свійські вівці, корови, коні; в степу та пустелі — антилопи різних видів та вівці; в горах — дикі та свійські кози.
Вовк – типовий хижак, що добуває їжу активним пошуком та переслідуванням здобичі. Зуби вовка — його головна зброя і засіб захист. Їх втрата для вовка згубна і веде до голоду і втрати життєздатності.
Canis lupus tundrarum) — підвид вовка зі світлим забарвленням. Мешкає на всій території Арктики і в тундрі, за винятком морського льоду і великих територій покритих льодом. Полярний вовк мешкає на великих просторах полярних регіонів, взимку в умовах полярної ночі. Щоб вижити, вовк пристосувався їсти будь-який корм.
Найбільш ранні зображення вовків знайдені в печерах на півдні Європи – їм вже більше 20000 років. 3. Вовка неможливо приручити і зробити сторожовим собакою, він боїться незнайомих людей і буде ховатися від них, а не гавкати.
Вовк поширений в Євразії та Північній Америці. В Євразії трапляється на Піренейському півострові, в Італії, Скандинавії, на Балканах, в Румунії, Україні, і далі — практично в усій північній та центральній Євразії аж до Чукотського півострова; але в багатьох частинах ареалу є досить рідкісним.
Вовки здатні жити на різній місцевості, проте перевагу вони віддають місцям із слабким лісовим масивом. Найчастіше вони живуть неподалік людини.