Запилення — процес, під час якого пилок із пиляків тичинок рослини переноситься на приймочку маточки. Існують два способи запилення: перехресне і самозапилення. При самозапиленні відбувається переніс пилку з тичинок квітки на приймочку маточки тієї ж квітки.
Насінна репродукція покритонасінних рослин здійснюється за допомогою звичайного статевого процесу – амфіміксису, етапи якого включають мейоз, запліднення і генетичну рекомбінацію.
Види запилення Розрізняють самозапилення, коли пилок потрапляє на приймочку тієї самої квітки, й перехресне запилення, при якому пилок із однієї квітки потрапляє на приймочку маточки іншої в межах однієї рослини (гейтоногамія) або на іншу рослину того ж виду (ксеногамія).
Квіткові рослини формують свої насінні зачатки в порожнині зав'язі, яка утворена зрощенням колись відкритого плодолистка. Стінки зав'язі після запліднення розростаються і видозмінюються, даючи структуру під назвою плід.
Вітром запилюються тополя, вільха, дуб, береза, ліщина, жито, кукурудза, подорожник, кропива та інші рослини.
Більшість квіткових рослин розмножується насінням, яке дозріває всередині плоду. Плід із насінням утворюється з квітки після її запилення (коли пилок з однієї квітки потрапляє на іншу).
Покритонасінні, або квіткові рослини (Angiospermae, або Magnoliophyta), зав’язко́ві, вкритонасі́нні — таксон вищих рослин, які формують квітки. Ця група налічує 64 порядки, понад 400 родин, понад 13 000 родів і, ймовірно, не менше 250 000 видів сучасних рослин. За числом видів квіткові …