Встановлено, що токсична дія озону проявляється при 5…10-кратному перевищенні його вмісту в порівнянні з природним повітрям (20…40 мкг/м3). Людина вже починає відчувати запах озону при концентрації його в навколишньому повітрі 10% від гранично допустимої (ГДК).
При інтоксикації озоном порушуються метаболічні процеси в печінці, відзначається ураження серцево-судинної та нервової систем, знижується стійкість до інфекції. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я, середня за 8 годин концентрація не повинна перевищувати 100 мкг/м3.
Під час процесу озонування перебування в приміщенні небажано, а після проведення озонування приміщення слід провітрити. Озонатор треба помістити в недоступне для дітей місце або неможливість його включення.
Використати озонатор можна тільки в добре провітрюваних приміщеннях. При роботі пристрою в кімнаті не повинні перебувати ні люди, ні свійські тварини. Не можна включати прилад у місцях з підвищеною вологістю, в безпосередній близькості від джерел вогню та вибухонебезпечних газів.