У письмових грузинських джерелах, що описують події цього періоду, предки інгушів (племена кобанської культури) відомі під етнонімом “кавкасіони” і “дзурдзукі” (дурдзукі), в античних – під ім’ям “махлі”.
Самоназва інгушів – галгай. Однак, як зазначають дослідники, за старих часів у них існувала інша самоназва – ламур, що означає “житель гір”.
Назва республіки походить від російського найменування народу – інгуші (від назви інгушського селища Ангушт) і від грузинського суфікс а-ети, що в сумі означає “місце, де живуть інгуші”.
Дзурдзу́кі або дурдзу́кі (груз. დურძუკები) – середньовічний етнонім, що вживався переважно в грузинських і арабських джерелах у IX-XVIII ст.