У 1903 р. робив доповідь на XIV Міжнародному медичному конгресі в Мадриді, де вперше сформулював принципи фізіології вищої нервової діяльності та запровадив основні поняття науки про поведінку – поняття підкріплення, безумовного й умовного рефлексу.
У дослідах із уявним годуванням Павлов довів те, що секреція шлункового соку, викликана дією їжі на рецептори ротової порожнини, має рефлекторний характер. Під час “уявного годування” стравохід перерізається так, щоб їжа не потрапляла до шлунка.
Іван Петрович Павлов (1849-1936) – видатний учений, фізіолог, засновник фізіологічної школи, перший росіянин, удостоєний Нобелівської премії. Його головні досягнення – відкриття умовного рефлексу і створення науки про вищу нервову діяльність.
Умовні рефлексиІван Петрович Павлов / Винаходи