Шаоліньське ушу, Шаоліньцюань (повна назва – “Шаолінь-Си Цюань-Фа”) – це традиційна назва мистецтва рукопашного бою і способів володіння зброєю, які зародилися або розвивалися в буддійському монастирі Суншань Шаолінь, розташованому в китайській провінції Хенань (адміністративний центр – Чженчжоу) у повіті Денфен.
Основне тренування відбувається вдень і розділене на дві частини. Спочатку ченці виконують завдання, спрямовані на розвиток сили і витривалості, а потім займаються бойовими мистецтвами. Після обіду передбачена година вільного часу – єдиний перепочинок за весь день. Увечері ж відбуваються справжні бойові спаринги.
Основи тренувань шаоліня зосереджені на розвитку, зміцненні та координації. Для досягнення цього балансу все тіло має працювати в гармонії. У шаоліньському кунг-фу спочатку виявляють центр противника, якими можуть бути ноги.